нескладний — прикметник недоладний, незграбний нескладний прикметник простий, легкий … Орфографічний словник української мови
простий — I 1) (нескладний за будовою, устроєм), нескладний, елементарний 2) (для розуміння, виконання), нескладний, легкий, неважкий, зроумілий, елементарний, немудрий, нехитрий, нехитромудрий, простісінький; необтяжливий (який не вимагає великих зусиль,… … Словник синонімів української мови
нескладність — I ності, ж. Абстр. ім. до нескладний. II ності, ж. Абстр. ім. до нескладний … Український тлумачний словник
нескладно — I Присл. до нескладний. II Присл. до нескладний … Український тлумачний словник
незграбний — 1) (який має недоладну будову, неструнку фіґуру), недоладний, нескладний, неоковирний 2) (який невправно рухається), недоладний, неоковирний, невмілий, невправний, неповороткий, вайлуватий, вахлакуватий, тюхтіюватий, мамулуватий 3) (який не має… … Словник синонімів української мови
дубовий — а, е. 1) Прикм. до дуб 1). || Зробл. з дуба (у 1 знач.). 2) перен. Сильний, міцний, дужий. 3) перен., розм. Грубий, нескладний, незграбний … Український тлумачний словник
елементарний — а, е. 1) Який стосується тільки основ чого небудь; початковий, найпростіший, основний. 2) перен. Який не становить труднощів, нескладний; найпростіший. Елементарне запитання. || Зрозумілий кожному без усяких пояснень. •• Елемента/рна матема/тика… … Український тлумачний словник
латвий — а, е, арх. Легкий, нескладний … Український тлумачний словник
лацний — а, е, арх. Легкий, нескладний … Український тлумачний словник
легкий — а/, е/. 1) Який має невелику, незначну вагу; прот. важкий. || Тонкий, ефірний (звичайно про тканини і т. ін.). || Який погано, мало гріє; нетеплий. || Який здається невагомим; негроміздкий, витончений (про будівлі, споруди і т. ін.). || Який не… … Український тлумачний словник